У цьому бложеку, що повільно канає, я намагатимусь трохи таки писать... Нехай моя україньська мова не викликає дискомфорту у 1,5 читаів цього чудового ресурсу. Що вже зробити... Фсе зроблено та пороблено ;) Я мещкаю на западенщині. Ні. Я просто мешкаю на території, яка у літописах засвітилася аж у 1434 році... У моєму невеличкому чердаку нема місця для трьох-чотирьох мов. Наразі я використовую три: українську, англійську, норвезьку... Для інщих місце скінчилося.
А зара я з вами просто поділюся пісенькою, яку я любив та люблю багато років:
Чудова пісенька, але повністю спотворена Борисом Борисовичем. Гармонія, ноти, акорди — ок, але все інще — просто відчуття співвавтора....
Але я таки обожнюю весь оцей айріш. Все оце... Знайшов таки чудовий переклад з аутентичного джерела... Європа ридає... Як це так можна було британську армію рівняти до диявола? Але ж так... Сепаратизм...
Ахуєнчик...
https://soundcloud.com/ezuriki/green-crow-7?si=b024db5b2f6848938307f319602c36d1